За ці два тижні, що не писала:

• переклала ще одну главу пана Інгліша (7 сторінок);
• відвідала два вебінари з підготовки до іспиту, присвячені розмовній і письмовій частині тесту.

На вебінарах круто, бо лектори - носії мови. І, що особливо дивно, я їх розуміла і не відчувала дискомфорту. Проте щодо іспиту дізналася такі нюанси:

1. Він із терміном придатності. Тобто якщо вам прямо зараз не треба влаштовуватися на роботу в європейський університет, складати цей тест немає сенсу.
2. Програма тесту демонструє непотрібність усього, що ви вчили в школі. Склавши цей тест, ви продемонструєте власті комунікаційні навички, здатність аналізувати інформацію тощо - усе, що знадобиться в реальному житті, на не в словниковому. Приємно здивувало, що під час розмовної частини оцінюється також ваш рівень комфорту під час спілкування.
3. Враховуючи, що тест не дешевий, прямо цього року я не збираюся підписувати контракт (проте збираюся захиститися і отримати диплом доктора філософії), а також як раз під час спілкування не почуваю себе ще вільною - цей тесть мені зараз не на часі.

А отже мету вважаю не актуальною. І тому завершую.

Проте англійська - то для мене якась нова любов. Як ніби пристрасний роман із давнім другом, якого ти у старших класах чомусь не помітила. А тому усе, що я тут уже встигла зробити, продовжуватиму для свого власного задоволення.